Нове дослідження повідомляє, що для деяких людей, які вживають велику кількість алкоголю, використання канабісу може бути пов’язане зі зменшенням споживання спиртного. Це зниження, схоже, пов’язане зі зменшенням тяги до алкоголю, яка виникає після вживання канабісу. Таке спостереження свідчить про можливий механізм того, чому деякі люди можуть замінювати одну речовину іншою. Дослідження опубліковано в журналі Drug and Alcohol Dependence.
Взаємозв’язок між уживанням канабісу та алкоголю є складним: попередні дослідження давали суперечливі результати. Деякі роботи показують, що вживання канабісу збільшує споживання алкоголю — явище, відоме як комплементарність. Інші свідчення вказують на ефект заміщення, коли люди використовують канабіс замість алкоголю, можливо, з метою зменшення шкоди.
Відсутність чіткого консенсусу спонукала команду дослідників з Університету штату Колорадо та Університету Колорадо вивчити цю динаміку в контрольованих лабораторних умовах. Вони прагнули безпосередньо перевірити, як самостійне вживання комерційно доступного канабісу впливає на подальше бажання людини вживати алкоголь.
Для вивчення цього питання в дослідження включили 61 дорослого віком від 21 до 60 років, які регулярно зловживали алкоголем і вживали суцвіття канабісу щонайменше три рази на тиждень. Кожен учасник слугував власним базовим порівнянням, відвідуючи дві окремі лабораторні сесії. Сесії проводилися в мобільній лабораторії — спеціалізованому автомобілі, припаркованому біля дому учасника. Такий формат дозволив дослідникам вивчати ефекти легальних комерційних продуктів канабісу, які заборонено приносити на територію університетів через федеральні правила.
В одній сесії, названій «лише алкоголь», учасники вживали невеликий «провокаційний» алкогольний напій, розрахований так, щоб злегка підвищити рівень алкоголю в крові та викликати бажання пити далі. Протягом наступної години їм надавали можливість випити до чотирьох додаткових алкогольних напоїв. Альтернативою була винагорода: один долар за кожен відмовлений напій. Паралельно учасники регулярно оцінювали рівень тяги до алкоголю за стандартизованою шкалою.
Друга сесія проходила майже за тією самою схемою, за винятком одного ключового моменту: перед отриманням провокаційного напою учасники заходили додому, щоб ужити власний продукт із суцвіть канабісу у звичній для себе дозі. Після цього вони поверталися до мобільної лабораторії, де в них брали зразок крові, а потім продовжувався етап уживання алкоголю. Порядок двох сесій (із канабісом і без нього) був рандомізований, щоб уникнути впливу послідовності.
Під час аналізу даних дослідники виявили помітну закономірність. У середньому учасники випивали приблизно на 25 відсотків менше алкоголю в сесії, де попередньо вживали канабіс, порівняно з сесією «лише алкоголь». Середня кількість напоїв знизилася з 2,09 до 1,60.
Щоб краще зрозуміти цей середній ефект, дослідники розглянули індивідуальну поведінку й виділили три групи. Перша — 23 учасники, яких назвали «ті, що заміщують»: вони пили менше після вживання канабісу. Друга — 23 «незаміщуючих», які випивали стільки ж або більше. Третя група — 15 «утримуючихся», які не вживали додаткових напоїв у жодній із сесій.
Найсуттєвіша різниця між групами проявилася під час аналізу самооцінок тяги до алкоголю. «Ті, що заміщують», повідомляли про помітне зниження бажання пити в кілька моментів після вживання канабісу. У «незаміщуючих» рівень тяги залишався відносно стабільним або навіть трохи збільшувався під час комбінованої сесії. Це свідчить, що важливим фактором для тих, хто зрештою п’є менше, може бути спричинене канабісом зниження тяги до алкоголю.
Дослідники також перевірили, чи може кількість ужитого канабісу пояснити відмінності в поведінці. Аналіз крові не виявив значущих відмінностей у концентрації ТГК — основного психоактивного компоненту канабісу — між групами тих, що заміщують, і незаміщуючих. Це вказує, що схильність до заміщення алкоголю канабісом не пов’язана просто з більшою дозою чи міцністю продукту, а радше відображає індивідуальні відмінності реакції на речовину.
Автори зазначили кілька обмежень дослідження, що вказують на напрями для майбутньої роботи. Експеримент проводився в мобільній лабораторії, що не є типовим середовищем для вживання алкоголю і могло вплинути на поведінку учасників. Оскільки вони використовували власний канабіс, доза й склад не контролювалися експериментально — це було зроблено для підвищення реалістичності умов. Канабіс завжди вживали перед алкоголем, що не дозволяє встановити, чи впливає порядок уживання. Крім того, вибірка була не надто різноманітною: більшість учасників були білими чоловіками, тому результати можуть не поширюватися на інші групи населення.
Майбутні дослідження можуть усунути ці обмеження, розширивши вибірку та варіюючи види продуктів канабісу, наприклад, їстівні форми або концентрати, а також контролюючи дози й хімічний склад. Поєднання лабораторних експериментів із спостереженням у реальних умовах за допомогою технологій, таких як біосенсори алкоголю, може дати повніше розуміння моделей спільного вживання.